КАРПАТСЬКА ВЕЧІРНЯ Заплутались хмари в смереках, Влилися

Gateway to Nowhere

emerald creek

instagram - twitter - website

do you sometimes think about the fact that you would probably be executed for the little home library you have, If you lived like 50 year ago or is it just my inner Ukrainian talking?

“magic isnt real” — plants just grow out of the ground. for free. everywhere.

just us, infjs, completely done Snufkins.

I am perpetually stuck between the desire to connect deeply with those I love and the desire to live in utter solitude. I fear equally, being disconnected from myself as much as I fear being disconnected from others.

The more time I spend alone, I feel the tug from two directions: the need to step outside my isolation and encounter the world outside of myself…and the desire to protect the world within from the unsolicited disturbances from the world without.

made me feel at peace at least once this day. thanks god for reminding me that tumblr actually exists.

Julius Paulsen (1860-1940, Danish) ~ Late Summer Night, 1899

[Source: nasjonalmuseet.no]

Вчора була річниця з дня народження української поетеси Лесі Українки (25.02.1871) та в українського актора й режисера Леся Курбаса (25.02.1887)

guys, yesterday in my so-called virtual diary i wrote an extremely spontaneous and emotional thought. “like i don’t belong anywhere. it feels like this all the time”. and here it is. the answer of the fkn tumblr post appearing out of nowhere. do i still have a need to share my feelings with actual people or what?

That is part of the beauty of all literature. You discover that your longings are universal longings, that you're not lonely and isolated from anyone. You belong.

~ F. Scott Fitzgerald

i love you green. i love you forests. i love you smell of damp earth. i love you feeling before the storm breaks. i love you moss. i love you rivers. i love you streams. i love you thunderstorms. i love you sunlight shining through leaves.

Це літо померло на моїх руках. Воно було оповито кайданами на серці, а до легенів хтось при’язав важкі бетонні плити. Ще присмак літа на вустах, а у повітрі вже стоїть запах паленого листя. Догорають останні години серпня: душі переплітаються з серцями, а серця з тілами. Літо створене для того, щоб кохати. Кохати один одного, себе, свою країну, землю, шепіт листя, гомін бджіл, сильний вітер, запах вареної кукурузи, річки, пекучі дні, гаряче повітря та такі самі гарячі цілунки, сміх, обійми, посмішки.

Та воно воскресне знов через рік, і можливо тоді нам повезе, і можливо тоді ми будемо щасливі. Це літо розрізало мене на лоскути, а осінь лагідно зшиває червоно-жовтими нитками зморену душу. Останні неділі я майже не дихала. Здавалось, що у цілому світі не вистачить кисню, щоб наповнити мої груди та вичистити їх від усілякого бруду. І сьогодні ввечорі, коли Земля ще більше віддалялася від Сонця, а холодне повітря впадало до ніг перехожих і кружляло між ними - я видихнула.